Заборона двигунів внутрішнього згоряння з 2035 року може бути пом’якшена в ЄС

Європейська комісія фактично розпочала перегляд одного з найрезонансніших кліматичних рішень останніх років — повної заборони реєстрації нових автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння після 2035 року. За інформацією, що з’явилася 16 грудня 2025 року, Брюссель відходить від концепції стовідсоткової електрифікації та пропонує більш гнучкий підхід, який може суттєво змінити майбутнє європейського автопрому.

Замість обов’язкової 100% відмови від бензинових і дизельних авто, Єврокомісія розглядає варіант 90% скорочення викидів CO₂ з 2035 року. Це означає, що до 10% нових автомобілів теоретично зможуть і надалі використовувати класичні двигуни — за умови дотримання жорстких екологічних норм і використання сертифікованих кліматично нейтральних видів пального, зокрема e-fuels.

Чому ЄС змінює курс

Причини такого розвороту — не лише політичні, а й економічні. Найбільший тиск на Єврокомісію, за даними європейських ЗМІ, чинили Німеччина та Італія, де автомобільна промисловість є ключовою галуззю економіки. Європейські виробники опинилися у складній ситуації: попит на електромобілі зростає значно повільніше, ніж очікувалося, тоді як конкуренція з боку китайських та американських брендів посилюється.

Голова фракції Європейської народної партії Манфред Вебер прямо заявив, що «технологічна заборона знімається з порядку денного». За його словами, мова йде не лише про 2035 рік — навіть після 2040 року не планується запровадження жорсткого 100-відсоткового обмеження.

Для європейських автоконцернів це потенційно фундаментальна зміна правил гри. Якщо нова модель регулювання буде затверджена Європарламентом та державами-членами, виробники отримають додатковий простір для маневру:

• можна буде довше експлуатувати існуючі моторні заводи;

• збережеться сенс інвестувати в гібридні силові установки;

• e-fuels та синтетичне пальне отримають реальний економічний шанс;

• знизиться ризик різкого зростання цін на нові авто.

Для Німеччини, де виробляється значна частина двигунів внутрішнього згоряння для Європи, це означає збереження робочих місць і виробничих ланцюгів. За словами Вебера, всі двигуни, які зараз виробляються в Німеччині, зможуть і надалі продаватися.

Втім, рішення викликало неоднозначну реакцію. Представники EV-індустрії та екологічних організацій попереджають, що пом’якшення правил може:

• загальмувати інвестиції у чисту електромобільність;

• створити регуляторну невизначеність;

• поставити під загрозу довгострокові кліматичні цілі ЄС.

На їхню думку, навіть 10% «винятків» можуть уповільнити перехід галузі та послабити позиції Європи у глобальній «зеленій» конкуренції.

Для України, яка поступово гармонізує своє законодавство з європейським, потенційна зміна курсу ЄС має практичне значення. По-перше, це вплине на імпорт автомобілів у середньо- та довгостроковій перспективі. По-друге, збереження технологічної різноманітності означає, що український ринок не буде змушений різко переходити виключно на електромобілі без відповідної інфраструктури.

Крім того, розвиток e-fuels може відкрити нові можливості для енергетичних проєктів у країнах, які мають потенціал виробництва синтетичного пального — зокрема післявоєнної України.

Поки що йдеться лише про політично ініційований курс. Офіційні пропозиції Єврокомісія має представити наступного тижня, після чого розпочнуться переговори з Європарламентом та державами-членами. Лише після цього можливе остаточне ухвалення нових правил.

Проте сигнали з Брюсселя вже зараз однозначні: ЄС визнає, що жорстка заборона двигунів внутрішнього згоряння була надто радикальною. Замість технологічного диктату Європа, схоже, повертається до принципу технологічної нейтральності — з фокусом на результат, а не на єдиний шлях до нього.